Моїм покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді

Петро Лосюк, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України, 50 років працював директором Яворівської школи, зараз займається науково-дослідною роботою. І не просто як хобі, а живою, діяльнісною, щоб вирішувати актуальні проблеми.

Петро Васильович говорить, що у час війни в Україні його покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді. І ці слова не розходяться з ділом. У березні 2015 року разом з А.Г.Григорук підготували об’ємистий збірник методичних матеріалів для навчальних закладів «Ростимо юних патріотами України» (238 сторінок формату А4). Read more about Моїм покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді

Побачене й почуте на заходах в Коломиї

Як ви думаєте, чи можна розповісти про серйозний захід у злегка гумористичному тоні? Я вимушений це зробити, позаяк був запрошений в якості фотографа на виставку-вернісаж «Барвограй-2015», але оскільки в такій іпостасі мені довелося побувати вперше, брак належного репортерського досвіду дався взнаки: мій фотоапарат спрацював більш-менш непогано, а ось підключений до нього диктофон не зафіксував нічого. Тому як неспеціаліст в галузі народного мистецтва і незнайомий з більшістю гостей заходу (а їх було чимало – з Коломиї, Івано-Франківська та інших міст, селищ і сіл України), обмежуся короткими коментарями до зафіксованих фотосюжетів, а Ви, шановні читачі, самі доповните наведені зображення відповідною інформацією, де і хто (імена, титули, посади) там знаходиться, за що Вам буду дуже вдячний – підпишу лише тих, кого знаю особисто, а це, переважно, мої земляки-яворівчани. Read more about Побачене й почуте на заходах в Коломиї

«Перлина Гуцульщини» наздоганяє реформи

Народ знає таку притчу. Коли Бог створив світ і роздавав народам землі, гуцул спізнився. Прийшов до Бога і слізно просив, щоб і йому уділили. Бог вислухав і каже: «Якщо ти так щиро просиш, то в мене є в Карпатах чудова закутина, і я тобі її даю».

Ця закутина була Гуцульщиною. Вона впродовж віків, перебуваючи під владою багатьох держав, не тільки вижила, але й розвивалася. Гуцули як етнографічна група українців (субетнос) зберегли ідентичність українця.

І ось пронеслась буря децентралізації. Буревій, як правило, залишає завали, які доводиться розчищати. А жителі шести сіл Яворівського куща проспали. Коли проснулись, то дізнались, що вони у Косівській об’єднаній територіальній громаді (скорочено ОТГ).

Виявляється чиновники не дрімали і зробили свою справу. Згідно методики реформи самоврядування до Косівської ОТГ записали шість сіл Яворівського куща і села: Вербовець, Старий Косів, Смодна, Черганівка. Ті села, що не подали відповіді на запрошення міської ради ввійти до Косівської ОТГ, а це Яворів, Соколівка, Річка, Бабин, Город, в перспективному плані створення ОТГ в області, затвердженому сесією обласної ради, числяться в складі Косівської ОТГ. Села Снідавка, три приміські села і Черганівка, які дали негативні відповіді, числяться в списку тих,хто проти входження до Косівської ОТГ. Read more about «Перлина Гуцульщини» наздоганяє реформи

Україна у нас одна!

Я народилася в Дніпропетровській області, а проживаю і навчаюсь у Запоріжжі. В українському колегіумі, хоча сама росіянка з діда-прадіда. Але моя родина — українські патріоти. Мій дідусь — Ніколай Козлов — майор погранвійськ СРСР у відставці. Йому було 61 рік, коли на Донбас вторгнися російські війська під виглядом «місцевої самооборони». Як справжній воїн, він зголосився у військоматі добровольцем на фронт. Та йому відмовили у зв’язку з віком. Тоді він вступив до легендарного батальйону «Донбас», ініціатором створення якого був нині народний депутат Семен Семенченко й обрав собі позивний «Матвій». Так звали когось із його родини — той був військовим пілотом й загинув під Ленінградом. На прощання дідусь прийшов у чорній уніформі з рушницею через плече (згодом йому вручать автомат) і пожартував: «Ми створюємо донецьку УПА!». Бабуся плакала, а я тоді й не зрозуміла змісту його слів…
Read more about Україна у нас одна!

«Невідоме святилище» в Яворові закривається «на ремонт»…

Про те, що село Яворів буквально «кишить» скельними святилищами давнини, написано багато й багатьма. Зацікавлені можуть або придбати відповідні книги (наприклад, двотомник «Старожитності Гуцульщини», опублікований під редакцією професора Миколи Кугутяка), або ознайомитися з ними в Інтернеті, набравши в Google відповідний запит. І ось недавно Василь Павлів «відкрив» ще одне «святилище», яке хоч і має в своєму складі так би мовити «сакральні камені», але розташоване не серед неприступних скель, а на легко доступній усім бажаючим відносно рівнинній площі обабіч стежки, якою ходять з присілків Широкий та Віпчинка на Село Перше і Друге. Років 30 тому, коли функціонували валило і млин у Лосюка Петра-«Квачука», цією стежкою щодня переходили до десяти осіб, а нині значно менше; бувають дні ба й тижні, коли тут не з’являється жодна жива душа.

Мова йде про толоку родини Магничів, яка називається Одаї. Василь Павлів, що постійно проживає в Джурові, а в Яворові гостює приблизно раз на 4–5 років, у своїй публікації називає цю місцину «Одаїв», як співзвучну з одноіменним знаменитим селом у Тлумацькому районі, де археологами виявлені реальні сліди проживання людей ще у верхньому палеоліті (орієнтовно 30 тисяч років тому), як і пам’ятки багатьох інших культур — лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, тракійського гальштату — й аж до епохи середньовіччя (Київська Русь). Read more about «Невідоме святилище» в Яворові закривається «на ремонт»…

В Яворові відбувся VI вернісаж гуцульських ліжників — «Барвограй-2014»

У барви вбралась ліжникарська столиця

Однією з ключових подій у рамках відзначення 320-річчя від часу першої писемної згадки про Яворів, яке громада села разом з численними гостями з Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців та Коломиї, як уже розповідала «Галичина», відзначала 20 жовтня і на другу Богородицю — храмове свято, став вернісаж гуцульських ліжників «Барвограй-2014».

Яворів, і це не перебільшення, є столицею ліжникарства в Україні та й, мабуть, і в Європі. Бо за його межами і ще низки сіл Косівщини це унікальне народне вжиткове мистецтво, як підкреслив директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк, лише фрагментарно представлено ще на Поділлі та Закарпатті і в Румунії. Read more about В Яворові відбувся VI вернісаж гуцульських ліжників — «Барвограй-2014»

Невідоме святилище в Яворові?

Спроба феєричного дослідження.

20 вересня 2014 р. я мав честь гостювати на конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України», яку Центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда» (директор – В.П.Лосюк) проводив з нагоди 320-річчя першої письмової згадки про це село та ювілейних дат видатних його вихідців – письменників Марії КОЛЦУНЯК (130 років) і Романа ЯРИМОВИЧА (105 років), а також 120-річчя заслуженого майстра народної творчості Семена КОРПАНЮКА.

Ті, хто побував на тому дійстві виніс незабутні враження від почутого й побаченого, а кому не довелось – має можливість прочитати про нього в пресі: обширні матеріали про подію вмістила обласна газета «Галичина» і районна «Гуцульський край». Особливо цікавими були доповіді на історичній секції, де з інформацією про давні скельні святилища виступили професор Микола Когутяк, письменник Степан Пушик, доцент Богдан Томенчук, кандидат біологічних наук Любомир Держипільський. І хоча їхні виступи містили чимало нових здогадок і припущень, охочі мають можливість ознайомитися з матеріалами на цю тему в двотомнику «Старожитності Гуцульщини. Джерела з етнічної історії населення українських Карпат» (2011 р.), «Національний природний парк «Гуцульщина» (2013 р.) та «Бусовій книзі» (2014 р.), де викладена основна інформація і про гіпотетичну давнину Яворова. Read more about Невідоме святилище в Яворові?

Яворівський фотоархів УПА: 15 років з часу віднайдення

24 червня 2014 року минуло п’ятнадцять років, як на обійсті родини Кіщуків (присілок Липний) у селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області наймолодшим її членом, тоді ще учнем місцевої школи Петром було віднайдено закопану під старою сушаркою скляну банку з 216-ма чорно-білими негативами, на яких зафіксовано вояків Української Повстанської Армії (УПА). Хлопець подбав, аби матеріал було збережено в цілості, а сільський дентист Василь Вепрук посприяв популяризації знахідки шляхом розмноження сюжетів і їх публікації в періодичній пресі, чим в основному займався автор цих рядків.

За сприяння багатьох осіб в Україні та за її межами, в першу чергу п.Вірослава Лобура, Ліги українців Канади, професора Любомира Луцюка, п.Олега Романишина, п.Ганни Іваницької-Бардин у львівському видавництві “Сполом” 2005-го року вийшла друком книга-альбом “Яворівський фотоархів УПА” (макет п.Богдана Ляльки), де було вміщено всі віднайдені Кіщуками сюжети, а також декілька світлин, які зберігала зв’язкова Василина Русинюк (Копчук), котрі в 1994-му році склали основу виставки оригінальної повстанської фотографії в м.Косові, організованої п.Дарією Кошак-“Христею”, а згодом забрані одним львівським дослідником до власного “архіву”. На той час вдалося встановити, що троє осіб, які фігурують на повстанських сюжетах ще живі, і вони подали обширні інформації про обставини появи тих світлин, розповіли про долі багатьох своїх побратимів (п.Василина Петріянчук-“Квітка”, п.Михайло Симчич-“Байда” та п.Іван Мельник-“Залізняк”), зокрема назвали імена і псевда багатьох повстанських фотографів, які оперували в ТВ-21 “Гуцульщина” і всі, як один, загинули в боях за волю України. Це, зокрема, Михайло Білінчук-“Хмара”, Іван Гаргат-“Липкевич”, Назарій Данилюк-“Перебийніс”, Михайло Кашуба-“Тряпка”, Іван Кулик-“Сірий”, жертовній праці яких завдячуємо збереженню зримих образів тих, хто воював у лавах УПА. Read more about Яворівський фотоархів УПА: 15 років з часу віднайдення

Українська Повстанська Армія як загальнонаціональний феномен

Доповідь на конференції в Яворові 20.09.2014 р., присвяченій 320-річчю села. За матеріалами віднайдених тут повстанських фотоархівів.

Те, що УПА була явищем загальноукраїнським, чесні історики й дослідники твердять давно. Однак ворожа пропаґанда понад півстоліття настирливо насаджувала думку, ніби повстанський рух за незалежність України в 40-50-х роках ХХ-го століття був не лише «звичайним бандитизмом», а суто галицьким проявом, організованим «місцевою буржуазією та куркулями». Цієї ж позиції дотримуються донині як офіційна російська історіографія, так і її апологети в Україні, маючи на меті розколоти українське суспільство задля досягнення планів реанімації відомої імперії.

Події 2013-2014-го років неочікувано змістили акценти підходів до усвідомлення ролі та значення боротьби УПА серед найширших верств населення України. І хоча до офіційного визнання повстанського руху в якості воюючої сторони справа ще не дійшла, той факт, що гасло «Слава Україні – героям слава!» лунає нині десятки разів на день від Ужгорода до Луганська й від Чернігова до Одеси краще за будь-який офіціоз засвідчує: в серцях і душах нашого народу настало пробудження національної самосвідомості, й на феномен УПА народ вже дивиться з принципово інших позицій! Read more about Українська Повстанська Армія як загальнонаціональний феномен

Село Яворів нещодавно відзначило кілька ювілеїв поспіль (відео)

Репортаж Мирослави Долинчук. Славне село Яворів, що на Гуцульщині, нещодавно відзначило кілька ювілеїв поспіль. Звідси і назва фестивалю — «Яворів ювілейний», в рамках якого відбулися науково-практична конференція, вернісаж гуцульських ліжників «Барвограй-2014», виставка-ярмарок художніх виробів та майстер-класи народних ремесел.

Програма Регіональної науково-практичної конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України»

Івано-Франківська обласна рада
Івано-Франківська обласна державна адміністрація
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Косівська районна рада
Косівська районна державна адміністрація
Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська гражда»

Програма Регіональної науково-практичної конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України», присвяченої 320-річчю першої письмової згадки про Яворів, 120-річчю від дня народження заслуженого майстра народної творчості та ювілейним датам письменників – вихідців з Яворова (130-річчя від дня народження Марії Колцуняк і 105-річчя від дня народження Романа Яримовича)

20 вересня 2014

Яворів

Яворів ювілейний 20014 лого

Read more about Програма Регіональної науково-практичної конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України»