«Перлина Гуцульщини» наздоганяє реформи

Народ знає таку притчу. Коли Бог створив світ і роздавав народам землі, гуцул спізнився. Прийшов до Бога і слізно просив, щоб і йому уділили. Бог вислухав і каже: «Якщо ти так щиро просиш, то в мене є в Карпатах чудова закутина, і я тобі її даю».

Ця закутина була Гуцульщиною. Вона впродовж віків, перебуваючи під владою багатьох держав, не тільки вижила, але й розвивалася. Гуцули як етнографічна група українців (субетнос) зберегли ідентичність українця.

І ось пронеслась буря децентралізації. Буревій, як правило, залишає завали, які доводиться розчищати. А жителі шести сіл Яворівського куща проспали. Коли проснулись, то дізнались, що вони у Косівській об’єднаній територіальній громаді (скорочено ОТГ).

Виявляється чиновники не дрімали і зробили свою справу. Згідно методики реформи самоврядування до Косівської ОТГ записали шість сіл Яворівського куща і села: Вербовець, Старий Косів, Смодна, Черганівка. Ті села, що не подали відповіді на запрошення міської ради ввійти до Косівської ОТГ, а це Яворів, Соколівка, Річка, Бабин, Город, в перспективному плані створення ОТГ в області, затвердженому сесією обласної ради, числяться в складі Косівської ОТГ. Села Снідавка, три приміські села і Черганівка, які дали негативні відповіді, числяться в списку тих,хто проти входження до Косівської ОТГ.

Як розуміти Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»? Створення ОТГ виявилося добровільно-примусовим, щось на зразок сумнозвісної колективізації (створення колгоспів). Чиновникам потрібно було відрапортувати про виконання плану. А план створити у Івано-Франківській області 61 ОТГ склали в київських кабінетах. Звідти не видно гірських умов.

Свого часу стирання різниці між містом селом призвело до того, що стерли із карти України тисячі сіл. Прикро, що і після 1991 року зникли в Україні 348 сільських населених пунктів.

Таким чином, села Яворів, Соколівка, Річка, Бабин і Город, не давши ні письмової, ні усної згоди, не входять до Косівської ОТГ. У Снідавці краще знають, що за 30 хвилин з Косова до Снідавки не прибуде пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль.

14 серпня 2015 року в Соколівці зібралася ініціативна група з шести сіл Яворівського куща. Велику зацікавленість в обговорюваних питаннях виявили голови Соколівської, Городянської і Бабинської сільських рад В.Г.Стефурак, М.І.Сумарук, В.В.Самокіщук, секретар Снідавської сільської ради С.Л.Медвідчук, депутат районної ради від Річки Ю.П.Грималюк, депутати Яворівської і Річківської сільських рад І.І.Вепрук і І.М.Кіщук.

Викликає подив те, що розробники методики реформи самоврядування поставили вимогу, щоб ОТГ була спроможною і мала все необхідне для функціонування інфраструктури. А як бути в гірській місцевості, де масове безробіття? Для виживання чоловіки поголовно виїжджають на заробітки, менше — жінки. Тому не обійтись без бідних ОТГ, яким потрібна державна підтримка, щоб стати на ноги, а далі самостійно розвиватися.

Голова районної ради М.І.Шатрук звернув увагу на такий парадокс: децентралізація спрямована на реформування самоврядування, а тим часом чиновники «загубили» такий орган місцевого самоврядування, як районна рада. Напевно їм вигідніше діяти адміністративними методами.

Відбулося спілкування з Косівським міським головою М.М.Фокшеєм. Гість розповів про досягнення і проблеми міської ради. Приміські села Вербовець, Старий Косів і Смодна не бажають ввійти до Косівської ОТГ тому що вважають себе спроможними. За кошти міської ради проведений євроремонт дитячих садків. Микола Миколайович відзначив, що найбільшим недоліком є те, що міською радою за п’ять років не організувано жодного робочого місця, не вирішено питання з вивезення сміття.

Присутні зрозуміли, що перспектива розвитку Косівської ОТГ ще вимальовується.

Народний вчитель України П.В.Лосюк як один із ініціаторів зібрання, на конкретних прикладах показав, що горяни шести сіл Яворівського куща, об’єднавшись в ОТГ, зможуть допомогти самі собі.

Села Яворів, Соколівка, Річка, Снідавка, Бабин, Город — унікальна компактно розташована місцина Гуцульщини. Тут в кожному селі живучі корені народного мистецтва, їх жителі своїми виробами з різьби на дереві, бондарства, вишивки, ткацтва (килимарства, ліжникарства), писанкарства, мосяжництва, кушнірства та інших видів художніх ремесел впродовж двох століть на весь світ прославляли не тільки Гуцульщину, але й Україну. Заслужену славу здобули і майстри будівельники.

Однак, з розвалом підприємств художніх промислів народні майстри залишились віч-на-віч із своїми проблемами: придбання сировини, виготовлення виробу і його збут на ринку. Крім цього, вони позбавлені соціального захисту, пенсійного забезпечення.

Держава не дбає про таку візитівку для України, як народне мистецтво. При децентралізації навіть ніхто не згадав про осередки народних художніх промислів. Чиновники тільки дбали, щоб була «справна цифра».

Тому 8714 жителів шести сіл Яворівського куща (до речі, у Косові 8621) самі подбають про себе, об’єднавшись у територіальну громаду, яку назвали «Перлина Гуцульщини». Необхідно наздоганяти реформу, щоб не залишитись на узбіччі.

Реформування самоврядування передусім покликане для створення робочих місць, підвищення добробуту населення. Туристів завжди приваблювали не тільки ландшафти Карпат, але й жителі гір, їх неповторний уклад життя, господарювання, звичаї, традиції. Вироблені горянами екологічно чисті молоко і м’ясо повинні цінуватися дорожче. Резерви прибутків є і в садівництві та бджільництві. Кластерна модель виробничої діяльності перспективна передусім для художніх промислів.

Найкраща перспектива наших сіл в розвитку туризму. Відкриється вона невдовзі після капітального ремонту дороги Татарів-Кам’янець-Подільський (через Ворохту-Верховину-Косів). Не потрібні кошти, щоб прибрати береги річок і потоків, а в лісах зібрати консервні банки, скляні і пластикові пляшки, а також сучки та інші відходи від зрубаних дерев. Ліс у кожній толоці зробити таким привабливим, як парк. Тоді наші села з неповторними краєвидами, гірськими хребтами, природними та історичними пам’ятками, цілющим повітрям будуть краще виглядати, ніж села у Європі, де завдали природі непоправної шкоди.

Першочерговим є вибір центру ОТГ. Географічно підходять тільки Соколівка або Яворів. У центрі ОТГ необхідні відповідні приміщення для розміщення нових служб: пенсійного забезпечення, соціального захисту, казначейства, реєстрації актів цивільного стану та майнових прав, пожежної безпеки, правоохоронної діяльності та приміщень для розміщення органів місцевого самоврядування.

Таку кількість приміщень має можливість пристосувати Яворівська сільська рада, бо там залишився спадок від центральної садиби колишнього колгоспу та має недобудовану двоповерхову будівлю, для введення в дію якої необхідна державна фінансова підтримка. Нове будівництво в найближчі роки не реальне. Отже, центром об’єднаної територіальної громади має можливість стати тільки Яворів.

Крім цього, Яворів має великі потенційні економічні, мистецькі і рекреаційні можливості. Площа села становить 5268,7 га, в тому числі 2318 га лісу (площа всіх інших п’яти сіл разом — 9083,6 га). Тут створено і діє Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда» (це один із семи таких центрів у осередках народного мистецтва в Україні). Науковці вважають унікальними скельні святилища в Сокільському і Терношорах.

Після об’єднання п’яти сіл ці населені пункти будуть представлені в Яворівській ОТГ, своїми депутатами, а у виконкомі — сільськими старостами, яких обиратимуть у кожному селі на термін повноважень місцевої ради і матимуть широкі повноваження.

Першочергове завдання — потрапити Яворівській ОТГ «Перлина Гуцульщини» до обласного перспективного плану, а подальшу долю вирішуватиме Кабінет Міністрів України.

Іван ВЕПРУК,
депутат Яворівської сільської ради.

«Гуцульський край», №34, 21.08.2015 року

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *